Л. Зорін

Варшавська мелодія

Лірична драма на одну дію.

Тривалість 1 год. 40 хв.

Прем'єра: 18 грудня 2014 року

Замовлення квитків

30 вересня, понеділок (19:30) Купити квиток >>
7 жовтня, понеділок (19:30) Купити квиток >>
15 жовтня, вівторок (19:30) Купити квиток >>

Режисер – О. Гаврилюк

Сценографія і костюми – О. Дробна

Вячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса ТункевичВячеслав Ніколенко, Аліса Тункевич

     Ця вистава - історія кохання, світлого, зворушливого, трохи сумного. Випадкова зустріч у повоєнній Москві колишнього фронтовика, який став студентом і вивчає виноробство, та польської дівчини, майбутньої співачки, яка навчається у консерваторії, переросла в міцні, теплі, взаємні почуття. І ось вже незабаром щаслива розв'язка, але ... вийшов урядовий Указ про заборону в СРСР шлюбів з іноземцями ...   

     Мине багато років, перш ніж Віктор та Гелена зустрінуться знову - у кожного своє життя, сім'я. Спогади про першу зустріч ще свіжі і живі, але безглузді умовності, через які неможливо переступити в силу політичних, культурних та етнічних обставин, назавжди заважають героям піднестися над сутністю буття, розпочати все спочатку, з'єднати свої долі і стати щасливими.


Дійові особи та виконавці:

Геля 
Аліса Тункевич
Аліса Тункевич
Аліса Тункевич

артистка студії



Наступна вистава
30 вересня
7 жовтня
Віктор 
Вячеслав Ніколенко
Вячеслав Ніколенко
Вячеслав Ніколенко

заслужений артист України



Наступна вистава
30 вересня
7 жовтня

Коментарі:

Ирина 21.12.2014
Варшавская мелодия..Один из самых популярных спектаклей в советское время! И какие прекрасные актеры играли в них. И вот вновь театр Русской драмы решает оживить в памяти эту мелодию.. И мне кажется, что у них получилось. То, что происходило на сцене начинает доходить до тебя только когда ты выходишь на улицу. И почему-то грузное, тяжелое ощущение наступает вдруг. И хочется просто опустится на землю и тихонечко поплакать.. Наверное просто потому, что это очень жизненный и актуальный в любые времена спектакль. Да и актеры играют настолько честно, что просто невозможно им не поверить. И мне очень приятно, что в наше время все-таки есть хорошие, цензурные, незамудренные, человеческие и добрые спектакли! Всем, кто работал над постановкой огромное спасибо и низкий поклон!
Юрчик 19.12.2014
Первый раз был в театре, первый раз ощутил всю сущность этого места, первый раз пишу комментарий на подобных сайтах, первый раз восхищаюсь искренне девушкой которую знаю...
Алиса - ты великолепна !
serg mazuratty 18.12.2014
Спектакль просто бомба!!!Огромное спасибо режиссёру Ольге Гаврилюк за эту постановку,супер.Отдельное спасибо актёрам:Алисе и Вячеславу за эту передачу эмоций,гениально...!!! Ещё раз Спасибо!
Марина 18.12.2014
"Дивное послевкусие" осталось у меня после просмотра этого замечательного спектакля. В нем была атмосфера, была душа, чувствовалась гармония...
Я даже не ожидала, что актерам удастся так передать дух того непростого времени. Глядя на них, я вспоминала своих бабушку и дедушку и всех остальных, чья молодость была перечеркнута войной... И тем не менее они умели радоваться жизни, чему стоит у них поучиться всем нам.
" Конечно, я счастливчик. Многие не дожили, а Я ДОЖИЛ" - вдуматься только в эти слова...
Я верила Вячеславу и Алисе, что они - оттуда, из далекого и уже кажущегося нереальным нашему поколению сорок седьмого года. Они не сыграли, они прожили жизнь своих героев. Особенно меня поразила Алиса. Редко сейчас встретишь такую чистоту и внутреннюю силу, которая позволила ей воплотить этот сложный, сотканный из силы и слабости образ филигранно точно. Это актриса, подающая большие надежды.
Я очень рада, что не видела эту постановку раньше, потому что никого другого на их месте я уже не представляю. На протяжении всего спектакля я плакала, чего уже давно со мной не случалось. Низкий им поклон за эту грустную и светлую варшавскую мелодию...
<<< | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 

Коментувати.

E-mail: Пароль: Реєстрація Забули пароль?

Перед тим як написати коментар, ознайомтесь з правилами сайту.
Увага! Коментарі незареєстрованих користувачів будуть розміщуватися на сайті після перевірки адміністратором.

Ваше ім'я:
protect